Травма - це емоційна реакція на жахливу подію, наприклад, нещасний випадок, зґвалтування або ж стихійне лихо. Одразу після події типовими реакціями є шок і заперечення. Довгострокові реакції можуть включати непередбачувані емоції, флешбеки, ускладнення стосунків і навіть фізичні симптоми, такі як головний біль або нудота ("American psychological association").

Психологічна травма - це реакція на подію, яку людина вважає надзвичайно стресовою. Прикладами можуть бути перебування в зоні бойових дій, стихійне лихо або нещасний випадок. Травма може викликати широкий спектр фізичних та емоційних симптомів ("Medical News Today").

ЯК РОЗПІЗНАТИ ПСИХОТРАВМУ?

Для того, щоб розпізнати симптоми психологічної травми, важливо знати загальні психологічні реакції людей, які зіткнулися з проблемами, пов'язаними з травмою. У цій статті ми розглянемо шість найпоширеніших симптомів посттравматичного стресового розладу.

1. Емоційні симптоми посттравматичної травми можуть включати страх, сум, гнів, сором, тривогу тощо. Спектр емоцій залежить від індивідуального характеру людини. Коли ви помічаєте, що учасник групи висловлює вищезгадані почуття, важливо розуміти, що його почуття, швидше за все, не пов'язані з іншими учасниками особисто, а є вираженими симптомами переживання травматичної ситуації.

2. Фізичні симптоми можуть включати порушення сну, соматичні скарги (наприклад, біль або слабкість, пов'язані з тілом), неврологічні проблеми тощо. Щоб допомогти людині з такими симптомами, необхідно діяти на фізичному рівні. Більш конкретні кроки будуть описані в розділі "Як працювати із людьми з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР)" цієї статті.

3. Когнітивні симптоми можуть бути представлені негативним ставленням до повсякденного життя, переконаннями, що світ є небезпечним місцем, або що всі оточуючі люди є небезпечними тощо. Людина з когнітивними симптомами може неправильно інтерпретувати будь-яку поточну ситуацію як небезпечну, оскільки вона, якщо навіть і віддалено, перегукується з попередньою травмою. Людина може відчувати себе "чужою" в групі людей. Ще одним когнітивним симптомом є наявність спогадів або тригерів: шум, запах, фізичне відчуття або візуальна сцена, які можуть нагадувати людині про травму, навіть перебуваючи за межами минулої ситуації. Прикладами тригера для людини з симптомами післявоєнного стресу можуть бути гучний шум, що нагадує бомбардування, вибух або повітряну тривогу, звук літака або гелікоптера, що використовується у військових цілях, тощо. Ці приклади дуже індивідуальні, оскільки залежать від травматичної ситуації, яка сталася з людиною. Ще одним когнітивним симптомом є дереалізація: тривале мовчання, монотонний голос або відповіді, які не відповідають контексту чи ситуації.

4. Поведінкові симптоми розпізнаються за униканням, компульсивною (наприклад, переїдання) або імпульсивною (наприклад, ризиковані вчинки) поведінкою, агресивністю або безпорадністю, коли людина не в змозі прийняти жодного рішення. Прикладами можуть бути надмірне або часте вживання алкоголю, плач у ситуації, яка зазвичай не викликає складних емоцій, уникання спілкування з іншими людьми або надмірна агресивність у спілкуванні з ними.

5. Соціальні симптоми в основному представлені відчуттям зради та відсутності довіри до інших людей. Прикладами можуть бути побоювання знайомства з новими людьми і початку розмови з ними або навіть походу в магазин, уникнення соціальної активності або групових розмов, відчуття, що за особою спостерігають або судять інші, низька самооцінка і страх бути розкритикованим іншими, уникнення зорового контакту.

Симптоми розвитку включають розгубленість, гнів, страх, низьку продуктивність або відсторонення від групи. Прикладами можуть бути вербальна або фізична агресія по відношенню до інших, відчуття невпевненості в собі серед інших людей або різкі перепади настрою.

Симптоми можуть змінюватися з часом, але вони постійно повторюються. Вони можуть проявлятися, коли людина перебуває у стані стресу в цілому або коли вона переживає певні спогади. Симптоми можуть посилюватися, оскільки тригером може бути будь-яка звичайна ситуація, яка не розпізнається іншими. Якщо лідер групи, керівник або молодіжний працівник проінформований про минуле учасника або хоча б знає загальну інформацію (наприклад, що в країні, звідки приїхав учасник, йде війна), це додасть додаткової обізнаності та можливості розпізнати симптоми травми завчасно.